КАЗА́ННЯ, я, сер. Повчальна промова в церкві; проповідь. Говорив раз піп казання із письма святого (Степан Руданський, Співомовки.., 1957, 40); — Сил не стає слухати попівські казання та удавати покутників (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 239); * У порівняннях. Не розуміючи мадярської мови, я стояв мов на турецькім казанню (Іван Франко, III, 1950, 219).
КАЗАННЯ
Тлумачення слова