КА́ВКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до кавкати. Стрівши турка на порозі, як лине [окріп] йому межи очі, так він і не кавкнув… (Українські народні казки, легенди.., 1957, 424);
// безос. В повітрі свиснув дрючок і так гупнув Терентія по спині, що аж всередині кавкнуло (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 514).
КАВКНУТИ
Тлумачення слова