КАВКА́ЗЦІ, ів, мн. (одн. кавказець, зця, чол.; кавказка, и, жін.). Народи, що населяють Кавказ; уродженці Кавказу. В ту ж мить, мов за командою, поліцаї піднесли кавказцям заступи, граблі, ноші (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 244); Він скидався на кавказця чи взагалі на якогось мешканця півдня (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 88).
КАВКАЗЦІ
Тлумачення слова