КАВЕ́РНА, и, жін.
1. мед. Порожнина в живому органі, що виникає внаслідок руйнування його тканини в процесі хвороби. Легенева каверна сама по собі серйозне ускладнення легеневого процесу (Хвороби дитячого віку, 1955, 243); Якщо у хворого довгий час існує каверна або гнійник легені, то його вже майже неможливо вилікувати (Наука і життя, 3, 1957, 15).
2. геол. Порожнина в гірській породі. Якщо при бурінні на глибину 4—5 метрів буде встановлено, що ділянка з поверхневим поширенням карстових явищ значна, то каверни ліквідують вибуховим способом (Колгоспник України, 1, 1958, 38).