КАТАВА́СІЯ, ї, жін.
1. Виконання церковних пісень двома хорами.
2. розм. Розгардіяш, гармидер, метушня. Така паморочна катавасія тривала з тиждень (Іван Микитенко, II, 1957, 374); Данько.. теж не забарився ув’язатися в загальну катавасію (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 95).