КАСУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. Анулювати, відміняти що-небудь. В той самий день він підписав декрет, що він касує і тортури, й страту в своїй державі (Леся Українка, II, 1951, 186); — Товаришу гвардії лейтенант, — наполягає на своєму Денис, — ви ж не можете через мою голову касувати мої накази (Олесь Гончар, I, 1954, 40).
2. рідко. Те саме, що ліквідувати. Калинович відповів, що все ще не має постійного заняття, бо державну бухгалтерію касують і реорганізують (Іван Франко, VI, 1951, 355).