КАСТРА́Т, а, чол.
1. Той, кому видалено статеві залози. У відгодівельні групи слід передати вибракованих тварин — корів, волів, усіх бичків-кастратів (Радянська Україна, 22.III 1957, 1).
2. перен., зневажл. Нікчемна особа, від якої немає ніякої користі. Не говорить Ні сам сивий верхотворець, Ні його святії — Помощники [помічники], поборники, Кастрати німиє! (Тарас Шевченко, II, 1953, 266).