КА́ШНИК, а, чол. Горщик, у якому варять кашу. Килина витягла кашник… Пшоняна каша на молоці так і пороснула по долівці (Панас Мирний, IV, 1955, 64); [Андрій:] Либонь ти казала, що й кашника треба купить? (Марко Кропивницький, III, 1959, 187).
КАШНИК
Тлумачення слова