КАШЛЯНУ́ТИ, ну, неш, док. Однокр. до кашляти. Він кашлянув, підтягнувся і високим, чужим трохи голосом почав читати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 81); Кашлянути заставить [лікар], повітря у груди набрати (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 27).
КАШЛЯНУТИ
Тлумачення слова