КАШЕМІ́Р, КАШМІ́Р, у, чол. Тонка м’яка вовняна або напіввовняна тканина, пофарбована перев. в темні кольори; терно. В свята була зодягнена [ігуменя] в простеньку рясу з чорного кашеміру (Михайло Стельмах, I, 1962, 638); Сукня з кашміру.
КАШЕМІР
Тлумачення слова