КАРТИ́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до картина 1. Серед величезної кількості культурних закладів нашої країни особливе місце посідає картинна галерея імені І. К. Айвазовського (Олександр Довженко, III, 1960, 85); Картинна виставка.
2. перен. Дуже гарний, мальовничий, вартий зображення на картині (у 1 знач.). А як було сяде чи стане, згорнувши руки і спокійно дивлячись, його постава була така картинна, хоч малюй на полотні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 341); Нічого картинного в постаті Ярослава не було. Припорошена сірим пилом ушанка, з-під якої виглядає розпатланий чуб (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 193).
3. перен. Навмисно підкреслений, виразний, наочний. Картинна поза.