КАРТУ́З, а, чол. Те саме, що кашкет. — А шкода, добрий картуз та передраний козирок, — додав він, розглядаючи (Панас Мирний, I, 1954, 312); Картуз ще місяць тому був новісінький, козирок блищав, мов дзеркальце (Олесь Донченко, V, 1957, 7).
КАРТУЗ
Тлумачення слова