КАРТЕ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до картеч. Треба татові сказати, Дідусеві — хай беруть Дробовиці та централки, Хай картечними пальнуть (Платон Воронько, Три покоління, 1950, 14); Піхота кинулась бігом. Ворог обсипав її картечним градом (Панас Мирний, I, 1949, 232).
КАРТЕЧНИЙ
Тлумачення слова