КАРМІ́Н, у, чол. Яскраво-червона фарба, яку добувають із кошенілі. В жанрових картинах.. він часом уживає кармін (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 433); Фруктово-ягідну суміш звичайно підкрашують карміном, амарантом (Технологія приготування їжі, 1957, 211); * У порівняннях. Циганські кучері у крізь них мідяні скроні.. і губи, мов кармін (Володимир Сосюра, I, 1957, 325).
КАРМІН
Тлумачення слова