КАРЛЮЧИТИСЯ

КАРЛЮ́ЧИТИСЯ, иться, недок., розм. Те саме, що корчитися; скручуватися;
//  Витися, звиватися (про шлях, річку й т. ін.). Понад табором карлючився широкий шлях (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 95).