КАРЛЮЧКУВА́ТИЙ, а, е. Який має форму гачка; загнутий, гачкуватий. Ніс довгий та карлючкуватий і на кінці загострений, ніби шпилька (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 232); Гроші сипалися зливою, карлючкуватий палець митаря ледве встигав перелічувати тих, що йшли повз нього (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 182).
КАРЛЮЧКУВАТИЙ
Тлумачення слова