КА́РКАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням каркати. По стернях розгулювало гайвороння.. і з радісним карканням перелітало з місця на місце (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 398); Під гнітючим враженням семінаристового каркання їм.. в цей час здавалося, що над їхнім Славутичем і справді нависає якась небезпека (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 118).
КАРКАННЯ
Тлумачення слова