КАРІАТИДИ

КАРІАТИ́ДИ, тид, мн. (одн. каріатида, и, жін.), архт. Вертикальні підпори, що мають вигляд жіночих постатей. [Д. Жуан:] Сяя постать була мов буйна хвиля, а тепера подібна до тії [тієї] каріатиди, що держить на собі тягар камінний (Леся Українка, III, 1952, 387); В неї миловидне обличчя, гарна шия і плечі. Але вона велика дівчина, схожа чимось на античну каріатиду (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 514).