КАРГА́, и, жін., лайл. Про сварливу стару й потворну жінку; відьма (у 2 знач.). — А ти підглядаєш за нами, стара карго?.. (Панас Мирний, III, 1954, 154); — Що вона говорить, клята карга? — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 91).
КАРГА
Тлумачення слова