КАРЕ́, невідм., сер. Бойове шикування піхоти у формі чотирикутника; застосовувалося з XVIII ст. переважно для відбиття кавалерійських атак. Після того [присяги прапорові] полк знову вишикувався в каре, командир з комісаром стали поруч на поличку тачанки (Юрій Смолич, V, 1959, 652); Тричі налітали дроздовці на це маленьке каре, ..але щоразу на землю падала більшість вершників (Петро Панч, II, 1956, 443);
// Про те, що має форму чотирикутника. У центрі площі утворилося раптом невелике каре з червоних прапорів та трибуна з стола і двох скриньок для промовця (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 527); Під останні такти музики вони [дівчата] утворюють каре (Мистецтво, 4, 1960, 16).
КАРЕ
Тлумачення слова