КАРБІД

КАРБІ́Д, у, чол., хім. Речовина, що утворюється внаслідок сполучення металу або металоїду з вуглецем. При високих температурах вуглець вступає в реакції сполучення з багатьма металами, утворюючи так звані карбіди металів (Хімія, 9, 1956, 109); Від грюкотіння та задушливого повітря, насиченого фарбами, мастилом, карбідом, зовсім чманіє у голові і рябіє в очах (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 133).