КАРАВА́ННИК, а, чол. Той, хто супроводжує, обслуговує караван (у 1 знач.). Потім подали чай, в який додавали не менш як по півсклянки ямайського рому, купленого ще влітку в бухарських караванників (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 220).
КАРАВАННИК
Тлумачення слова