КАРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Зазнавати моральних страждань; мучитися. О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся… але не каюсь!.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 32); Тільки один Чіпка не лягає: ходить, нудиться, карається… (Панас Мирний, I, 1949, 391); Тож і Мамай, художник, створивши Однокрила, карався й каявся (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 102).
2. Пас. до карати 1. — Його приписи регулювали моє життя так, як накручений годинник. Найменше переступлення тих приписів каралось остро (Іван Франко, I, 1955, 345); Сваволя й беззаконня суперечать самій суті радянської соціалістичної демократії й караються як найтяжчий злочин (Радянський суд охороняє права.., 1954, 15).