КАРАПУ́З, а, чол., жарт. Про маленького хлопчика; маля. Коли який-небудь найтихіший карапуз, утерши рукавом носа, брався до сусідового чуба, вона [Галя] тільки вичитувала винуватому наставлення (Степан Васильченко, I, 1959, 118); Виманений окрайцем, з печі на лежанку спустився, нарешті, сам Василько, білоголовий, лобатий карапуз (Олесь Гончар, II, 1959, 141).
КАРАПУЗ
Тлумачення слова