КАРАНТИ́ННИЙ, а, е.
1. Стос. до карантину (у 1 знач.), пов’язаний з ним. Щоб якнайдовше вберегти.. кущі від зараження, треба застосовувати карантинні й агрономічні заходи (Наука і життя, 2, 1957, 22); Карантинний строк; Карантинне посвідчення;
// Який вимагає застосування карантину.
2. Прикм. до карантин 2. Далеко-далеко на ріжку в карантинній пристані тихо повертався ліхтар на маяку (Нечуй-Левицький, V, 1966, 141).