КАРАКА́ТИЦЯ, і, жін.
1. Морський головоногий молюск, що має короткі щупальця й чорнильний мішок із фарбувальною речовиною — сепією. За кількістю щупальців розрізняють восьминогих (спрути) і десятиногих (кальмари, каракатиці) головоногих молюсків (Наука і життя, 2, 1958, 23).
2. перен., зневажл. Про незграбну, неоковирну, коротконогу чи кривоногу людину.