КАРАКАЛПА́КИ, ів, мн. (одн. каракалпак, а, чол.; каракалпачка, и, жін.). Корінне населення Каракалпацької АРСР, що розмовляє мовою, яка належить до тюркської сім’ї мов. До тюрків також належать осілі в основному після приєднання до Росії, а значною мірою уже в радянський час туркмени, киргизи, каракалпаки (Економічна географія СРСР, 1957, 363); Берег тут був пустельний, але вдалині вночі ледве помітно блищали вогники — то були стійбища каракалпаків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 402).
КАРАКАЛПАКИ
Тлумачення слова