КАРА́ФА, и, жін. Те саме, що графин. На карафі з водою грає пучечок зеленого світла (Іван Микитенко, I, 1957, 148); Яків Костюченко підійшов до столу президії, налив у склянку води з карафи і не кваплячись випив (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 114).
КАРАФА
Тлумачення слова