КАРАБІ́НКА, и, жін., розм. Те саме, що карабін. Зелений шум пливе над ними неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (Володимир Сосюра, II, 1958, 411); Давно, давно минули ті часи, коли він стріляв по ворогові навгадки, не цілячись, висунувши саму, карабінку на бруствер (Олесь Гончар, I, 1954, 139).
КАРАБІНКА
Тлумачення слова