КАР’Є́РА, и, жін.
1. Швидке, успішне просування в службовій, суспільній, науковій та ін. діяльності; досягнення слави, вигоди тощо. Йому всміхалася висока кар’єра (Іван Франко, VII, 1951, 14); Цей блискучий панич розлучився з безжурним порожнім життям, проміняв свою кар’єру на становище сільського крамаря! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 254); Ці напівінженери-напівчиновники краще були обізнані на способах робити кар’єру та діставати чини і нагороди (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 76).
2. з означ. Рід занять. — Я запевняла, що людину ніщо не може так загодити, як артистична кар’єра (Леся Українка, III, 1952, 708); Вже який раз питала [мати], що йому дасть учительська кар’єра (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 92).