КАПТАНО́К, нка, чол., заст. Зменш. до каптан. Каптанок, заснований павутиною, та темне лице казали, що Жук був десь у глухому місці (Панас Мирний, I, 1954, 338); Незабаром і каптанок сіренький справив [батько] мені, чобітки. Перший каптанок, перші чобітки! От ще було радості! (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 169).
КАПТАНОК
Тлумачення слова