КА́ПСУЛЬ, я, чол. Металевий ковпачок із речовиною, що вибухає від удару й запалює пороховий заряд у набої, снарядній гільзі тощо. — Пора гранату, — простогнав Сашко, — не забудь вставити капсуль… (Юрій Яновський, I, 1954, 100); Гриша запевняв, що це ракета і що коли розбити капсуль, ракета підійметься вгору і там розсиплеться чудовим фейєрверком (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 38).
КАПСУЛЬ
Тлумачення слова