КАПРИЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок. Вередувати, бути капризним; каверзувати, комизитися. — Гризти та капризувати нерви не заважають [баронесі] (Леся Українка, III, 1952, 523); Днів зо три не можна було дати ради дитині. Капризувала, плакала, їсти не хотіла, далі помалу вщухла (Степан Васильченко, II, 1959, 215); * Образно. Втомлюються, виходять з ладу машини, псуються, капризують (Павло Загребельний, Спека, 1961, 135).
КАПРИЗУВАТИ
Тлумачення слова