КАПРА́ВИЙ, а, е.
1. Який гноїться (про око). Фокстер’єр подивився на нього каправим оком, скочив на крісло і сів на свій обрубаний хвостик (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 385); Прокіпчук зупинився серед загону і свої каправі очі здержав на непомітній могилці з низьким хрестиком (Мирослав Ірчан, II, 1958, 83).
2. Який має гнійні очі (про людину або тварину).