КАПО́ТА, и, жін., діал. Чоловічий верхній довгий одяг. Він [подорожній] зняв з себе капоту і торбу (Іван Франко, VIII, 1952, 224); Під другою стіною стояв величезний хлоп у смушковій шапці і в довгій капоті (Лесь Мартович, Тв., 1954, 160).
КАПОТА
Тлумачення слова