КАПЛУ́Н, а, чол.
1. Кастрований півень, якого відгодовують на м’ясо. Заріжу я нині Каплуна (Павло Чубинський, V, 1874, 1153); — Був-був когут, а потому зістав каплуном! (Іван Франко, II, 1950, 87); * У порівняннях. Здоровий, непомірної сили, червоний, як каплун, в козацькому жупані, при зброї — козак хоч куди! (Яків Качура, Вибр., 1953, 132).
2. рідко. Їжа з м’яса такого півня. — Може, каплуна зробити? — Каплуна, кажеш? Зроби, жінко. Дуже це хитра страва (Михайло Стельмах, I, 1962, 380).