КАПІТА́Н, а, чол.
1. Офіцерське звання або чин в армії, що надається після звання старшого лейтенанта (у дореволюційній армії — після штабс-капітана), а також особа, яка має це звання. — На маневрах мій чоловік, капітан, ..впав з коня (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 277); За хвилю прибув на місце капітан у товаристві кількох офіцерів (Іван Франко, IV, 1950, 48); — Дозвольте вас поздоровити, товаришу Нерчин, з присвоєнням звання капітана Радянської Армії (Натан Рибак, Час, 1960, 16).
▲ Капітан-лейтенант — офіцерське звання у флоті, що надається після звання старшого лейтенанта, а також особа, яка має це звання. Олексій Іванович Бутаков належав до передових людей свого часу. Вже тоді капітан-лейтенант був відомим мандрівником і дослідником (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 268); Капітан 3-го рангу — офіцерське звання у флоті, що надається після звання капітан-лейтенанта, а також особа, яка має це звання; Капітан 2-го рангу — офіцерське звання у флоті, що надається після звання капітана 3-го рангу, а також особа, яка має це звання; Капітан 1-го рангу — офіцерське звання у флоті, що надається після звання капітана 2-го рангу, а також особа, яка має це звання.
2. Командир корабля. Матрос, ..На вахті стоя, Журився сам собі чогось, Та й заспівав, — звичайне, тихо. Щоб капітан не чув (Тарас Шевченко, II, 1953, 85); Всі були слабі, на пароході [пароплаві] стояв стогін, ніхто нічого не їв, тільки я та один грек, та ще капітани.. почували себе чудесно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 355).
3. Керівник спортивної команди. Капітани футбольних команд «супротивників» потиснули один одному руки (Остап Вишня, I, 1956, 404).