КАПІТА́ЛЕЦЬ, льця, чол. Зменш. до капітал 3. — Коли б вона не пила та напропале не гуляла, то пішла б високо та далеко і склала б капіталець незгірше мене (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 306); Мати з двома доньками спродала зруйновані маєтності і з невеликим капітальцем подалась до Львова (Іван Франко, VI, 1951, 235).
КАПІТАЛЕЦЬ
Тлумачення слова