КАПЕЛЮ́ШОК, шка, чол. Зменш. до капелюх 1 і капелюш; брилик. На голові в неї був дешевенький солом’яний чорний капелюшок (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 276); Скинув капелюшок, спітнілий лоб рукавами сорочки витер (Андрій Головко, I, 1957, 183); Строгий синій костюм і високий капелюшок того ж кольору гарно відтінювали її округле обличчя (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 406).
КАПЕЛЮШОК
Тлумачення слова