КА́ПАРЦІ, ів, мн. (одн. капарець, рця, чол.).
1. (Capparis spinosa, L.). Південний сланкий чагарник.
2. тільки мн. Мариновані бруньки квіток цього чагарника, що вживаються як присмака. Солоні огірки, томат, капарці й оливки надають солянкам гостроти й специфічного смаку (Технологія приготування їжі, 1957, 94).