КАНОНА́ДА, и, жін. Часте стріляння з багатьох гармат. Поки спинив Вернидуб канонаду, покотом лягло шість козаків (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 67); — Така пальба була, така канонада, наче всі сили небесні, земні й морські палили.. з своїх гармат (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403); В степу, за обрієм, як далекий грім, гула канонада (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 6).
КАНОНАДА
Тлумачення слова