КАНЬЙО́Н, у, чол. Вузька річкова долина, глибоко врізана в корінну породу. У Житомирі Тетерів тече в гранітному каньйоні. Скелі часто підіймаються на кілька десятків метрів (Геологія України, 1959, 198); Мокрий холод заліг на дні каньйону (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 307).
КАНЬЙОН
Тлумачення слова