КАНІФОЛЬ

КАНІФО́ЛЬ, і, жін. Ламка склоподібна речовина, що її добувають із живиці (у 1 знач.); уживається в деяких галузях виробництва, а також для натирання смичків струнних інструментів. Каніфоль і нафталін розчиняються в спирті, але не розчиняються у воді (Цікава хімія, 1954, 122); Живиця містить близько 38 процентів скипидару.. і 62 проценти каніфолі (Наука і життя, 9, 1956, 18);  * У порівняннях. Я зовсім серйозно поділяю думку Кузьми Пруткова, що похвала потрібна талантові, як каніфоль — смичкові (Максим Рильський, III, 1956, 415).