КАНДИДАТУ́РА, и, жін.
1. Особа, названа або висунута як кандидат (у 1 знач.); кандидат. Кандидатура була гідною: дівчина серйозна, здібна, встигає з усіх дисциплін (В ім’я Вітчизни, 1954, 18).
2. Право або можливість для кого-небудь виступати як кандидат (у 1 знач.). Вона [радикальна партія] виставила двох кандидатів своїх і кандидатура їх потверджена (Леся Українка, V, 1956, 35); — Я виставляю кандидатуру товариша Петра Гунді (Юрій Яновський, I, 1958, 101).