КАНЦЕЛЯРІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що канцелярський 1. — З нею [жінкою] зав’язав [Стальський] собі світ і був змушений довіку закуватися в.. канцелярійну тачку (Іван Франко, VII, 1951, 211); Повинен [селянин] раніш написати заяву, заплатити канцелярійний збір (Остап Вишня, I, 1956, 104).
КАНЦЕЛЯРІЙНИЙ
Тлумачення слова