КАНЦЕЛЯ́РІЯ, ї, жін. Відділ установи, який займається діловодством. Писарі з канцелярії покинуть писати, шевчики, кравчики.. — усі ж то лавою йдуть… куди ж то? На Гончарівку (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 310); Він попав в військову канцелярію і служив за писаря (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 56); З’їздилися люди, інженери, техніки, утворилося господарство, бухгалтерія, канцелярія (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 73);
// Приміщення цього відділу. В канцелярії рипнули дверима (Леся Українка, III, 1952, 560); Треба було вскочити до канцелярії й загасити вогонь (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 205).
КАНЦЕЛЯРІЯ
Тлумачення слова