КАНА́ПКА, и, жін. Зменш. до канапа. Вона впала — сіла на оксамитову канапку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 235); Леся напівлежала на вузенькій канапці, переглядала щойно куплені газети (Микола Олійник, Леся, 1960, 176).
КАНАПКА
Тлумачення слова
КАНА́ПКА, и, жін. Зменш. до канапа. Вона впала — сіла на оксамитову канапку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 235); Леся напівлежала на вузенькій канапці, переглядала щойно куплені газети (Микола Олійник, Леся, 1960, 176).