КАНАЛЬСЬКИЙ 1, а, е, розм. Прикм. до каналія; підступний, хитрий, шельмуватий. Канальський Шпак так умудрився, Що як почне було співать — Диковина й сказать! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 41).
КАНАЛЬСЬКИЙ 2, а, е, заст. Важкий, каторжний. Остапко стояв біля нього [діда] і вслухався в слова дум та пісень.. про канальські роботи (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 4).