КАНА́ЛІЯ, ї, жін., розм., лайл. Про підступну, хитру людину; шельма, пройдисвіт, шахрай. — Ось, бачте, при медалі я, — Кричав Рябусь поміж людей, — А не якась каналія (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 55);
// Про спритну, хитру тварину. [Горнов:] Сторожкі, каналії [качки], і на півтораста ступенів не підпустили (Марко Кропивницький, I, 1958, 396).
КАНАЛІЯ
Тлумачення слова