КАМЕРДИ́НЕР, а, чол. У буржуазно-дворянському побуті — кімнатний слуга при панові. Перед самою залою, на стільчику, ..у лівреї з золотими позументами, Степан Пугач — молодий, вродливий камердинер (Панас Мирний, II, 1954, 99); — Все готово, прошу ясновельможного пана, — відрапортував, випрямившись, панський камердинер Стефан (Іван Франко, II, 1950, 367); Старий, зовсім сивий камердинер Лука стояв за стільцем Юрія, попереджуючи кожен його рух (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 18).
КАМЕРДИНЕР
Тлумачення слова